"Не зійшов бо на небо Давид"

    Одного разу Ісус, взявши кількох апостолів, піднявся  на гору, де троє з них стали свідками надзвичайнного видіння.  Так цю подію описує євангеліст Марко (Марка 9:1–7): "Далі Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: декотрі з тих, хто тут стоїть, не скуштують смерті, аж поки не побачать, як Боже Царство запанує у своїй могутності». Через шість днів Ісус взяв із собою на високу гору Петра, Якова та Івана, і з ними більше нікого не було. Там, на горі, Ісус преобразився перед ними. Тоді його вбрання почало сяяти і стало таким білим, що жоден чистильник на землі не зміг би зробити його білішим. Також перед ними з’явилися Ілля та Мойсей і почали розмовляти з Ісусом. Тому Петро сказав Ісусу: «Учителю, добре нам тут. Тож дозволь поставити три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі». Петро не знав, як на це реагувати, бо вони дуже налякались. І з’явилась хмара та покрила їх, а з хмари пролунав голос: «Це Син мій улюблений. Слухайте його»

Чи справді такі мужі віри, як Мойсей та Ілля, прийшли до них на ту гору? Чи були вони вже живими й перебували в небі протягом багатьох століть?

На перший погляд, може здатися, що саме так. Але, розглядаючи цю подію в контексті інших місць Святого Письма, ми побачимо зовсім іншу картину.

Згадаймо слова Ісуса до Никодима: «Жодна людина не підіймалась на небо, крім того, хто зійшов з неба — Сина людського» (Івана 3:13). Цими словами Ісус чітко дав зрозуміти, що до Його приходу ще ніхто з людей не був вознесений на небо. Він став першим, хто воскрес до небесного життя, як і названо Його — «первісток з мертвих» (Об'явлення 1:5).

Інші вірші підтверджують цю істину:
«Так, святий дух ясно показує, що, поки стояв перший намет, шлях до святого місця ще не був відкритий» (Євреїв 9:8);
«Отже, брати, маючи завдяки крові Ісуса відвагу входити до святого місця шляхом новим і живим, який він відкрив нам через завісу, тобто через своє тіло» (Євреїв 10:19–20).

Мойсей та Ілля жили в часи, коли діяла перша скинія — земна угода, що була лише образом і тінню небесної дійсності. Доступу до духовного храму, а тим більше — до неба, вони ще не мали. Символічно, лише після смерті Ісуса завіса храму розірвалася надвоє (Матвія 27:51), відкриваючи новий шлях — шлях, якого до того не існувало. Цей шлях веде до небесного Найсвятішого, тобто до самого Єгови, і відкритий лише через Ісусову жертву. Отже, ані Мойсей, ані Ілля не могли мати доступу до неба до того часу.

Про це ж свідчить і Євреїв 11:39: «І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли». Тобто після своєї смерті ці пророки не отримали обіцяної нагороди, а продовжують спати смертним сном.

Апостол Петро так сказав про Давида:
«Брати! Про патріарха Давида можу сміливо сказати вам, що він помер, був похований, і його гробниця між нами до цього дня» (Дії 2:29).

Далі Петро додає:
«Не зійшов бо на небо Давид» (Дії 2:34).

Ці слова мають важливий зміст. Петро пояснює, що пророцтво Давида з Псалма 110:1 не могло стосуватися самого Давида. Адже Давид помер, його гробниця була відома всім, і він не зійшов на небо. Тому слова: «Сказав Єгова Господу моєму: “Сядь праворуч мене”» — стосуються не Давида, а Месії, тобто Ісуса. Саме Ісус, на відміну від Давида, був воскресений і вознісся на небо, де Єгова дав йому честь сидіти праворуч Себе.

Подібну думку апостоли висловили і в Дії 13:35–37:
«Тому в іншому псалмі він також говорить: “Ти не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління”. Коли говорити про Давида, то він за свого покоління служив Богу, заснув смертним сном, був похований з прабатьками і побачив тління. А той, кого Бог воскресив, тління не побачив».

Тут апостоли ще раз навмисно проводять контраст між Давидом та Ісусом. Давид «заснув смертним сном», був похований і «побачив тління», тобто його тіло розклалося в могилі. Натомість Ісус був воскресений Богом раніше, ніж його тіло зазнало тління.

Особливо показово, що апостоли мали чудову нагоду сказати, ніби Давид уже воскрес, перебуває на небі або живе в раю. Але вони не говорять нічого подібного. Навпаки, вони наголошують, що Давид помер, залишився в гробниці та побачив тління. Отже, під час тієї проповіді Давид і далі перебував у стані смерті, очікуючи майбутнього земного воскресіння.

Отже, Мойсей, Ілля, Давид та інші пророки зараз перебувають у стані смерті, очікуючи майбутнього воскресіння на землі. Але перед тим як Давид воскресне має відбутися, перше воскресіння — до небесного життя — ще попереду й станеться під час славного явлення Христа. Лише тоді небесна нагорода буде дарована тим, кого Єгова вибрав разом із Христом.

 

 

тобто його тіло(Євреїв 9:8)